ЛІДЕР ФУТБОЛЬНОГО ЕФIРУ

Його, мабуть, не   треба представляти особливо: такі люди завжди «на очах». Футбол і плавання,   боротьба і ковзанярський спорт — усе поєднується в цьому моторному чоловікові, якому нізащо що не дав би 50 років. І все ж головна любов коментатора Держтелерадіо СРСР Володимира Івановича Перетуріна (I він цього не приховує)— футбол, найулюбленіший вид спорту. Дебютував на телеекрані за досить незвичних обставин. 1971 рік, футбольний матч СРСР — Югославія. На стадіоні матч коментує М. Озеров, дебютанту В. Перетуріну доручили дублювати   репортаж   по «картинці» в Останкіно. На п'ятій хвилині зустрічі зв'язок з Ліжниками несподівано припинився. Та попри всі випробування... дебют Перетуріна в ролі коментатора виявився вдалим. Сімдесяті роки буди часом утвердження. він став одним з ініціаторів створення на телебаченні «Футбольного огляду».

Що можна сказати про його манеру коментування, якщо на мить   відставити вбік хвилини, голи i очки? Передусім, кожна телетрансляція Володимира Івановича— маленька телевистава   з безліччю цікавинок. По-друге, телерозповідь Перетуріна — завжди невеличкий соціальний памфлет (пригадай­те його слова про «гостьові» ложі,    купівлю-про даж» гравців у київське «Динамо», ЦСКА).

Що ж до «Дніпра», то у Перетуріна до нього особли­ве ставлення.   Володимир Іванович із   задоволенням приїздить на зустрічі команди з болільниками, намагається не втрачати нагод прокоментувати  зустрічі дніпропетровців.

— Володимире Івановичу, з чого починається шлях    спортивних  тележурналістів?

— Мабуть, зі  всебічного знання справи, за яку берешся.   Починав грати у хлоп'ячих i юнацьких командах   московського   «Динамо», потім був у динамівському дублі під керівництвом чудового тренера М. І. Якушина. Була травма, після якої у складi  збірної Москви став чемпіоном Спартакіади РРФСР. Деякі хлопці з цієї команди пішли у «Динамо» (Кіров), я ж знову опинився у москвичів. Звідти потрапив у ленінградське «Динамо», яке тоді виступало у вищій лізі (класі "А", як вона іменувалась). У Ленінграді закінчив  історичний факультет педагогічного Інституту імені Герцена, там же починав працювати за спортивною тематикою у газетах, на радіо, а потім отримав запрошення в Москву...      

— Чи проводиться розподіл коментаторів на матчі футбольної першості?

— Керівництво  редакції спортивних програм враховує інтереси коментаторів.

— Болільників «Дніпра» приємно дивує ваше тепле ставлення до команди.

— Дружні  стосунки з дніпропетровцями почались у 1983 році.   Напередодні «золотого» сезону «Дніпра» В. О. Ємець i  Г. О. Жиздик запросили мене на зустріч з болільниками, на якій я несподівано напророчив команді в 1983 році медалі першості. Сьогодні у мене   з «Дніпром» та його болільниками теплі, дружні стосунки, мені завжди приємно бувати у вашому місті. .

— Чим, на вашу думку, відрізняється «Дніпро» тих часів від нинішньої коман­ди?

— «Дніпро» став професійним клубом,   змінилося ставлення гравців   до своєї справи. Для команди немає прохідних яустрічей, «Дніпро», на мій погляд, професійна команда.

— У чому причина зниження авторитету радянського клубного футболу на міжнародній арені? Чим пояснити невдалий виступ у європейських кубках в останні два роки?

— Це — наслідок невмілого керівництва футболом , Федерації i Управління, наслідок того, що збірні країни з футболу будь-якого рангу — юнацькі,   молодіжні, олімпійська — перебувають у сприятливіших умовах, ніж , будь-який з клубів. Головна увага приділялась виступам збірних. Думаю, багато що повинна змінити Спілка футбольних ліг.

— Чим жвве коментатор Перетурін за межами телеекрана?

  — Вільного часу дуже мало. Люблю читати художню літературу. В кіно   буваю  рідко, нечасто вдається виділити годину-другу для театру, виставок. Цікавлюсь сучасним   журнальним життям, передплачую «Огонек», «Юность»,   «Новий мир», «Знамя»,   «Звезду», «Неву»...

— Володимире   Іваиовачу, не відмовте у маленькому прогнозі. Скільки радянських клубів здолають другий   бар'єр   європейських клубних турнірів?

— Думаю, чотири. А ось які — краще не питайте, все одно не скажу...

...На прощання В. І. Перетурін написав побажання газеті «Зоря» та її   читачам:

«Хай газета   завжди допомагає «Дніпру» на радість болільникам».

            газета "Зоря" 1989р.

На знімну: В. ПЕРЕТУРІН бере інтерв'ю для ЦТ у капітана «Дніпра» А.Шоха   після фі­нального матчу на Кубок СРСР.