Вадим Раб1нович як дзеркало укра╣нсько╣ влади
Микола Авраменко
НАША ДОВ1ДКА:Вадим Раб1нович - громадянин держави 1зра╣ль, голова Всеукра╣нського Ёврейського конгресу (В╡К), укра╣нський п1дприЁмець, президент компан1╣ "R1со Сар1tan© grоuр" (RCG). " R1со Сар1tan© grоuр" - багатогалузевий холдинг, до якого входять понад двадцять м1жнародних компан1й. Найб1льш значними учасниками холдингу Ё компан1╣ "Ostex" (Швейцар1я), "Маgnum 1nvestment Consult1ng" (США), "Dorgap F1nance", "Xaltor Enterpr1se", "В1ра-Моdа", "F1rst 1nternat1onal 1nsuranse Group ", "Prest1ge card" (США), "Dor Phoebus" (1зра╣ль), "Sa1 management", "Пр1оритет" 1 "Разборн". 24 червня 1999 р. Служба безпеки Укра╣ни на 5 рок1в заборонила В. Раб1новичу в'╣зд на територ1ю Укра╣ни у зв'язку з в1домостями про його причетн1сть "до д1яльност1, що завдаЁ значних збитк1в укра╣нськ1й економ1ц1", та в 1нтересах безпеки Укра╣ни.Той самий Раб1новичПочаток газетним скандалам навколо 1мен1 Вадима Раб1новича було покладено 5 кв1тня 1997 р. статтею Дугласа Франца 1 Раймонда Боннера в одн1й 1з найвпливов1ших газет США "Нью-Йорк Тайме". Автори зазначали, що зах1дн1 компан1╣, як1 намагаються проникнути на ран1ше закрит1 для них ринки, часто стикаються з тим, що змушен1 мати справу з м1сцевими партнерами, як1 мають необх1дн1 зв'язки з урядом, однак в1д чи╣х таЁмниць "волосся стаЁ сторчма". Журнал1сти в1дкрито звинуватили Рональда Лаудера - колишнього посла США в Австр1╣ 1 колишнього кандидата на посаду мера Нью-Йорка в зв'язках з Вадимом Раб1новичем. П1д "зв'язками" малася на уваз1 закуп1вля компан1Ёю Лаудера "Central European Med1a Enterpr1ses" (СМЕ) 50% акц1й "Студ1╣ 1+1" у Вадима Раб1новича 1 Бориса Фушмана. Вадиму Раб1новичу 1нкрим1нувалося крим1нальне минуле 1 зв'язки з австр1йською ф1рмою "Nordех", очолюваною Григор1Ём Лучанським, якого п1дозрюють у зв'язках з рос1йською (читай "СНДевською") орган1зованою злочинн1стю. Оф1ц1йн1 представники посольства США заявили, що вони попереджали 1 самого Лаудера, 1 його дов1рених ос1б про крим1нальне минуле 1 тепер1шнЁ Раб1новича.Крим1нальне минуле Раб1новича полягаЁ в тому, що з 1982 до 1990 рр. в1н в1дбував строк за розкрадання державно╣ власност1. В одному з 1нтерв'ю Раб1нович пояснив, що був начальником буд1вельно╣ бригади 1 продавав товари приватним особам, 1 при цьому Раб1нович стверджував, що засудили його через Ёврейську нац1ональн1сть. У колишньому СРСР, можливо, 1 були певн1 прояви антисем1тизму (в основному, побутового), однак таких тривалих терм1н1в не отримували нав1ть п1дп1льн1 вчител1 1вриту. Тож Вадима Зинов1йовича засудили як звичайн1с1нького злод1я.Раб1нович не з анекдотуПовертаючись до Рональда Лаудера, зазначимо, що його СМЕ, яка керуЁ телестанц1ями в семи кра╣нах Центрально╣ ╡вропи 1 сп1вроб1тничаЁ з1 "Студ1Ёю 1+1 ", почала проникати на укра╣нський ринок 1996 року. Виконавчий директор СМЕ Леонард Фертинг пов1домив, що найближчий соратник Президента Укра╣ни Л. Кучми Олександр Волков (так-так, той самий Волков, який тод1 ж працював пом1чником Президента Кучми, а зараз головний кер1вник його виборчо╣ кампан1╣), -так от саме Олександр Волков порадив представникам компан1╣ звернутися до Раб1новича 1 його партнер1в. Для б1льшо╣ ваги представникам СМЕ продемонстрували фотограф1ю, де Б1лл Кл1нтон 1 Альберт Гор тиснуть руку Раб1новичу. Нав1ть коли виникли запитання з приводу правом1рност1 надання укра╣нсько╣ л1ценз1╣, отримано╣ цим сп1льним п1дприЁмством, той' же Олександр Вопков запевнив компан1ю, що все Абсолютно законно. У як1й м1р1 "законно", можна зробити висновок з пов1домлення в американськ1й газет1 "USA Todey". Там зазначалося, що британсько-американська компан1я "Перех1д Мед1а Ентерпрайзес" подала судовий позов проти " Central European Med1a Enterpr1ses " (СМЕ)Рональда Лаудера на $ 750 млн. у нью-йоркському суд1. Зм1ст звинувачення зводиться до того, що СМЕ використовувалися хабар1, неправом1рн1 виплати 1 незаконна д1яльн1сть для отримання телев1з1йно╣ л1ценз1╣, об1йшовши тим самим "Перех1д". У тому ж позов1 СМЕ звинувачуЁться в наданн1 приховано╣ (судячи з усього, ф1нансово╣) допомоги укра╣нському Президентов1, щоб приховати операц1ю.Незначний еп1зод з уже згадуваною фотограф1Ёю Кл1нтона, Гора 1 Раб1новича став приводом до ще бурхлив1шого розгляду. На початку грудня 1997 р. через публ1кац1ю у "Вашингтон Тайме" вибухнув скандал, пов'язаний 1з зустр1ччю 19 вересня 1995 року в Майам1 Б1лла Кл1нтона 1 Ела Гора з Вадимом Раб1новичем на прийом1 з приводу збирання кошт1в у фонд виборчо╣ кампан1╣ Демократично╣ парт1╣ США, що в1дбувався в готел1 Ваl Наrbor Hotel (Шератон). Вадим Раб1нович був серед 125 запрошених на прийом. За пов1домленням Ассошиейтед Прес 1 Рейтер Lanny J. Dav1s, спец1альний радник Б1лого дому заявив, що 1м'я Раб1новича серед запрошених гостей з'явилося у день проведення заходу 1 немаЁ н1якого запису про те, що Раб1нович зробив .грошове пожертвування. Зате вс1 присутн1 мали можлив1сть особисто прив1тати президента США. Як випливаЁ з 1нтерв'ю Раб1новича газет1 "Нью-Йорк Тайме", в1н 1 не робив пожертвування, оск1льки був запрошений як г1сть Беннеттом Ле Боу, американським б1знесменом, чи╣ 1нтереси торкаються "L1gget Group", великого виробника сигарет. До вже в1домих звинувачень у крим1нальному минулому 1 в зв'язках 1з Григор1Ём Лучанським додалася п1кантна подробиця: згадувана зустр1ч вибувалася, коли пану Раб1новичу вже було заборонено в'╣зд до США (як неважко здогадатися - через п1дозри про причетн1сть до крим1нально╣ д1яльност1). 1 дал1 автор статт1 дивуЁться: як могла людина, чию в1зу було анульовано ще м1сяць тому (23 серпня 1995 р.), потрапити на таку високу зустр1ч. На думку державного департаменту США, Раб1нович зум1в в'╣хати до кра╣ни через р1зне написання по-англ1йськи його пр1звища (Rab1nov1ch 1 Rab1nov1tch). "Вашингтон Тайме" наводить в1домост1 про те, що Раб1нович використав фото 1з зображенням своЁ╣ зустр1ч1 з Кл1нтоном 1 Гором, виставлене в його ки╣вському оф1с1, щоб справити незабутнЁ враження на кл1Ёнт1в з 1нших компан1й, чия д1яльн1сть також викликаЁ запитання в американських урядовц1в.У серпн1 минулого року розгор1вся ще один скандал, пов'язаний з 1м'ям Раб1новича. Цього разу все вибувалося в 1зра╣л1, 1деться про епопею з нагородженням Раб1новича орган1зац1Ёю "Еш ха-Тора" (рел1г1йний просв1тницький фонд) приуроченою до 50-р1ччя 1зра╣лю прем1Ёю "За особлив1 заслуги в розвитку Ёврейського життя". Б1льш1сть укра╣нських ЗМ1 улесливо п1дкреслювали надзвичайну почесн1сть ц1Ё╣ нагороди. Через розсл1дування, проведене 1зра╣льськими спец-службами, Раб1новича не допустили до Кнессету, де прем'Ёр-м1н1стр 1зра╣лю Нетаньяху вручав нагороди колишньому прем'Ёру Великобритан1╣ Маргарет Тетчер, американському сенатору Джозефу Бейдену, колишньому послу США при ООН Дж. К1рпатрик та 1ншим справд1 видатним особам. Про це писала 1зра╣льська преса: "Новини тижня" в1д 25.08.98 р. ("Вадим Раб1нович - небажаний г1сть?"), "Время" в1д 27 - 28.08.98 р. ("Справа Вадима Раб1новича"). Зокрема, "Новости недели" пов1домили: "Пол1ц1я п1дготувала необх1дний висновок, звернувши увагу прем'Ёр-м1н1стра на те, що присутн1сть на заход1 такого р1вня укра╣нського б1знесмена вельми небажана". У статт1 "Спрут просуваЁться дал1" в1д 23.05.97 впливова 1зра╣льська газета "Ед1от Ахронот" пов1домила, що "В. Раб1нович входить до так званого списку "34-х" - перел1ку ватажк1в орган1зовано╣ злочинност1 м1жнародного масштабу".Раб1нович 1 укра╣нська пол1тикаЯк це не парадоксально, громадсько╣ активност1 Раб1нович донедавна не виявляв. Лише п1сля того, як ус1ляк1 "акули пера" 1 компетентн1 органи в1дразу к1лькох держав всерйоз зайнялися вивченням його сумн1вно╣ комерц1йно╣ д1яльност1, Вадим Зинов1йович пригадав про "пол1тичний б1знес". 24 кв1тня 1997 р. Вадим Раб1нович очолив створений тод1 ж Всеукра╣нський Ёврейський конгрес (В╡К). Ще ран1ше в1н став президентом торговельно-промислово╣ палати Укра╣на-1зра╣ль. Схоже, Раб1нович розраховував, що посади в громадських орган1зац1ях додадуть йому б1льшо╣ ваги в очах, передус1м, заруб1жних чиновник1в 1 партнер1в. Становище "головного укра╣нського Ёврея" на якийсь час стало його додатковим "дахом": будь-яке заз1хання на сво╣ комерц1йн1 1нтереси в1н негайно ладен був оголосити "брудною антисем1тською пропагандою". Кр1м того, оф1ц1йний громадський статус надав панов1 Раб1новичу додаткових можливостей для самореклами: то в1н в1д 1мен1 Всеукра1нськрго савойського коц^ гресу звертаЁться до Конгресу США з проханням про надання Укра╣н1 ф1нансово╣ 1,пол1тично╣ допомоги (зрозум1ло - в 1м'я п1дтримки "курсу реформ" Кучми), то як кер1вник ТПП "Укра╣на-1зра╣ль" привозить до нас делегац1ю 1зра╣льських п1дприЁмц1в 1 влаштовуЁ з цього гучну рекламну акц1ю (було оголошено, що Торговельна палата "Укра╣на-1зра╣ль" домовилася з 1зра╣льськими б1знесменами про 1нвестування е укра╣нську економ1ку "ще" одного м1льярда долар1в - неначебто до того як1сь "м1льярди" були "вже" вкладен1! А вт1м, 1 цього "ще" також н1хто так 1 не побачив).А пот1м Раб1нович зайнявся "великою пол1тикою". Ус1м в1дома активна участь Вадима Зинов1йовича 1 п1дконтрольних йому ЗМ1 у вдал1й виборч1й кампан1╣ Парт1╣ зелених, хоча, по сут1, цей виборчий список став "пол1тичною надбудовою" в1дразу для ц1ло╣ низки ф1нансових груп ("Укр1нбанк", "Реал-груп", неформальний "Тавр1йський клуб", "Р1ко" Раб1новича та 1н.). Проте "зелена парт1я" не була Ёдиною пол1тичною структурою, яка користувалася прихильн1стю новоявленого укра╣нського "ол1гарха". Пок1йний л1дер Руху В'ячеслав Чорнов1л з1знавався у сп1впрац1 з паном Раб1новичем, що вилилася в наданн1 його парт1╣ 1стотних знижок для рекламних ролик1в Руху в пер1од виборчо╣ кампан1╣ 1998 р. 1 взагал1 - режим максимального сприяння (що включаЁ пом1тн1 знижки) надавався вс1м пропрезидентським парт1ям 1 блокам, як1 брали участь у виборах. Уже згадуваний найближчий соратник Раб1новича Олександр Волков намагався прорватися за списком НЕПу (у серпн1 1998 р. його було обрано до парламенту по одномандатному округу 1 в1н зайнявся проблемою "зачистки рег1он1в"), а партнер Раб1новича по холдингу, президент "Б1па-Моди" Аркад1й Табачник незадовго до своЁ╣ траг1чно╣ загибел1 заявляв про нам1ри балотуватися п1д знаменами Аграрно╣ парт1╣. В1це-президент "Р1ко" Андр1й Альошин на довиборах у скандально в1домому 221 окруз1 йшов п1д перев1реною маркою парт1╣ зелених. Експерти не виключають, що ще в ц1л1й низц1 парт1йних списк1в були "призначенц1" Раб1новича.У розпал тривало╣ парламентсько╣ "сп1кер1ади" Вадим Раб1нович 1 Григор1й Сурк1с оголосили про створення холдингу. У довол1 невиразному 1нтерв'ю в "Деловой неделе" батьки-фундатори говорили про якесь абстрактне "об'Ёднання зусиль". Судячи з усього, пани Раб1нович 1 Сурк1с просто перенесли б1знесову терм1нолог1ю в пол1тику, 1 йшлося про пол1тичний холдинг ПЗУ-СДПУ(о), оск1льки майже в1дразу ж кер1вництво обох фракц1й п1дписало декларативн1 документи про створення центристського блоку в парламент1. З суто пол1тичного погляду таке об'Ёднання виявилося© мертвонародженим, проте з тактичного боку трохи пролило св1тло на плани тандему Раб1нович-Сурк1с: демонструючи лояльн1сть Президентов1 Кучм1, ПЗУ 1 СДПУ(о), сп1льно з Рухом 1 НДП жорстко блокувало голосування сво╣х член1в щодо кандидатур Петра Симоненка 1 Олександра Мороза. 1, безсумн1вно, саме голоси, в1ддан1 частиною фракц1й ПЗУ 1 СДПУ(о), вир1шили результат "сп1кер1ади" на користь Олександра Ткаченка. Щоправда, розрахунки на "керован1сть" Олександра Миколайовича не виправдалися - всупереч спод1ванням "холдингу", в1н виявився дуже чесною людиною 1 справжн1м пол1тиком, але своЁ╣ тактично╣ мети ол1гархи на той момент досягли - в1це-сп1кером було обрано партнера Сурк1са В1ктора Медведчука...Раб1нович 1 ЗМ1 П1сля парламентських вибор1в Вадим Зинов1йович у ЗМ1 продовжував нарощувати "паперов1" (тобто газетн1, рад1о 1 телев1з1йн1) "мускули". Найб1льший резонанс мали операц1╣ щодо "Деловой недели" 1 ТРК "ипа1ес1 Сгоир", якому, зокрема, м^.-лежить рад1о "СупернЬва".кр1м того, Раб1нович Ё фактичним хазя╣ном газети "Столичнь1е новости" та 1нформац1йного агентства "УН1АР". ВважаЁться також, що протягом досить тривалого часу Раб1нович ф1нансував горезв1сне малотиражне видання "Независимость". Проте "головною перлиною" 1мпер1╣ Раб1новича була рекламна компан1я "Пр1оритет", яка спец1ал1зуЁться на розм1щенн1 реклами на телебаченн1 1 в ЗМ1. "Пр1оритет" входив до ╡диного центру з продажу на 1 канал1 Нац1онального телебачення (УТ-1) 1, що особливо ц1нно, - до пор1вняно недавнього часу мав ексклюзивне право на розм1щення реклами в програмах "Студ1╣ 1+1". Знаючи становище на укра╣нському телебаченн1, неважко здогадатися, що зовс1м не маЁ значення, хто волод1Ё газетою, телев1з1йним або рад1оканалом, тому що музику замовлятиме той, хто сидить на грошовому потоц1, тобто розм1щуЁ рекламу.ОсвоЁння Раб1новичем ринку ЗМ1, кр1м розрахунку на матер1альний зиск (передус1м, в1д монопольного господарювання на "1+1"), безсумн1вно, мало 1 далекосяжн1 пол1тичн1 плани. Ще св1жий рос1йський досв1д, коли результати вибор1в 1996 р. на користь нап1вживого Бориса ╡льцина вир1шили ЗМ1, причому насамперед популярн1 телеканали - ГРТ (контролюЁться Борисом Березовським) 1 НТБ (Володимир Русинський). Схоже, що Вадим Зинов1йович Раб1нович усерйоз розраховував з1грати аналог1чну роль на президентських виборах в Укра╣н1. Та над головою "укра╣нського Березовсько-го" поступово згущувалися хмари...Пад1ння ол1гарха Л1го минулого року стало п1ком публ1чно╣ д1яльност1 невгамовного Раб1новича. Широко використовуючи п1дконтрольн1 ЗМ1, в1н натхненно надавав перевагу сво╣й улюблен1й (кр1м, зрозум1ло, набивання кишень) справ1 -самореклам1. То в1н таким дивовижним чином "вихрещувався" в1д своЁ╣ рол1 в "сп1кер1ад1", що важко було зв1льнитися в1д враження, що саме в1н, Раб1нович, 1 Ё головним героЁм ц1Ё╣ довго╣ 1стор1╣; то не менш дивовижним чином розпов1дав, що не причетний до виборчого усп1ху Парт1╣ зелених, так що л1дер ПЗУ В1тал1й Кононов вир1шив за необх1дне публ1чно подякувати Вадиму Зинов1йовичу за сприяння. Правда, при цьому Кононов зауважив: "Ми роз1йшлися як партнери, задоволен1 один одним". Як виявилося, основними словами були: "ми роз1йшлися", 1 це стосувалося не т1льки ПЗУ, а й становища Раб1новича в укра╣нськ1й пол1тиц1 в ц1лому. У м1ру того, як за межами Укра╣ни розгорялися скандали, пов'язан1 з його 1м'ям, Раб1нович ставав усе б1льш незручною постаттю для сво╣х укра╣нських партнер1в 1 особливо для свого головного покровителя - Президента Леон1да Кучми.1нформован1 джерела стверджують, що 1м'я Вадима Раб1новича згадувалося минулого року на переговорах представник1в Укра╣ни з МВФ з приводу кредиту (ЕРР). Подейкували нав1ть, що в найнегативн1шому контекст1 про Раб1новича говорив з Кучмою в1це-президент США Альберт Гор. Словом, восени минулого року Кучма вир1шив пожертвувати сво╣м соратником 1 "розжалувати" Раб1новича з ол1гарх1в. Насамперед з його "корони" вирвали "головну перлину": кер1вництво "Студ1╣ 1+1" заявило, що розриваЁ вс1 зв'язки з "Пр1оритетом". Зрозум1ло, це н1як не означало, що "1+1" вийшла з-п1д президентського контролю. Просто Раб1новича позбавили його "частки". Роль "контролера" залишилася за багато раз1в згадуваним Олександром Вол-ковим. Що стосуЁться самого Раб1новича, то йому надали право оплачувати сво╣ численн1 газети, - з т1Ёю, зрозум1ло, неодм1нною умовою, щоб вони дал1 вихваляли Леон1да Кучму 1 обливати брудом ус1х супротивник1в нин1шнього режиму.На якийсь час Раб1нович затих, та не в його звичках скромно задовольнятися почесною роллю президентського "гаманця" (точн1ше, одного з "гаманц1в"). Уже до к1нця року в1н поступово почав в1дновлювати втрачен1 позиц1╣. ВважаЁться, що саме Раб1нович сп1льно з Андр1Ём Деркачем (сином голови СБУ Леон1да Деркача) ф1нансували канал "Ера" на УТ-1. Газети Вадима Зинов1йовича (передус1м "Столичнь1е новости") несли свою службу.Важко сказати, що конкретно стало останн1м поштовхом: чи то надрукован1 в "Столичних новостях" прозр1ння рос1йського ол1гарха Бере-зовського про те, що Кучма даний Укра╣н1 самим Господом Богом (ця заява вийшла в св1т того самого дня, коли рос1йська прокуратура оголосила розшук Березовського); чи то численн1 "гаманц1" 1 "скарбники" виборчих штаб1в Кучми вир1шили позбутися зайвого конкурента; чи то американськ1 "друз1" натиснули на нашого "реформатора" (враховуючи репутац1ю Раб1новича за рубежем, ╣м справд1 важко виправдовувати свою п1дтримку "курсу реформ"). Можливо, сам Кучма вир1шив, що Раб1нович не просто тягар, а ще й тягар зайвий - адже об1цяний "м1льярд 1нвестиц1й" в Укра╣ну так н1коли 1 не над1йшов (а неважко здогадатися, на чию виборчу кампан1ю планувалося спрямувати левову частку цього самого "м1льярда"). Словом, одного чудового дня Раб1новичу було показано на двер1. Зазначимо, нав1ть незважаючи на те, що СБУ оф1ц1йно заявила, що, за даними, д1яльн1сть Вадима Зинов1йовича завдавала "чималих збитк1в укра╣нськ1й економ1ц1" 1 нав1ть загрожувала нац1ональн1й безпец1 Укра╣ни, 1зра╣льського б1знесмена не закували в кайдани, не закрили на ключ, не притягли до крим1нально╣ в1дпов1дальност1 - таке от миле с1мейне прощання. Та й чи прощання? По сут1, Раб1нович 1 дал1 виконуЁ "соц1альне замовлення" 1мен1 Кучми: продовжуЁ "з ем1грац1╣" розпов1дати про переваги "курсу реформ" 1 воюЁ з головним ворогом Кучми - Олександром Морозом. Ну а те, що до певного часу його попросили не маячити в Укра╣н1 1 не ганьбити Кучму "перед державами" - на те й пол1тика. А кр1м того, у Кучми п1д рукою повно-повн1с1нько ще не висланих "ол1гарх1в". Справу Ку-чми-Раб1новича ще не зак1нчено, 1 вона триватиме ще довгих два м1сяц1 - поки зм1на влади не дасть можливост1 порушити проти Кучми 1 його сподвижник1в звичайну "справу".В1д редакц1╣1нформован1 джерела стверджують, що саме Раб1новичу було доручено невдячну роботу - орган1зувати 1 проф1нансувати збирання половини в1д необх1дного м1льйона п1дпис1в на п1дтримку "прогресивно╣" пан1 В1тренко. Сяк-так (справа ця непроста) Вадим Зинов1йович 1з цим завданням упорався. Та довго рад1ти йому не довелося.