ЗАКОНОДАВЧI ОСНОВИ МЕДИКО-СОЦIАЛЬНО╞ ЕКСПЕРТИЗИ ТА РЕАБIЛIТАЦI╞ ХВОРИХ В УКРА╞НI (Методичн╗ рекомендац╗╘.- Ки╘в,1997,сп╗вавт.С.В.Пх╗денко) Дiючий нинi закон "Про основи соцiально╘ захищеностi iн- валiдiв в Укра╘нi" було прийнято 21.03.91 р., деякi змiни вне- сено пiзнiше згiдно з Законами N 200/94-BP вiд 13.10.94 р. та N 204/94-ВР вiд 14.10.94 р. Закон визнача╨ основи соцiально╘ допомоги та захисту iн- валiдiв, задоволення ╘х потреб у вiдновленнi здоров'я та реа- лiзацi╘ рiвних з iншими громадянами прав, а поряд з цим - новi принципи медично╘ експертизи та соцiально╘ реабiлiтацi╘ хворих. Прийняття цього Закону стало приводом для змiни органiзацiйних i методологiчних принципiв медико-експертного обслуговування населення. Визнання сучасного поняття iнвалiдностi як будь- яких обмежень житт╨дiяльностi визначило iншу спрямованiсть екс- пертизи: встановлення ступеня (рiвня) соцiального функцiонуван- ня, а також призначення реадаптацiйних заходiв у формi iндивi- дуальних програм реабiлiтацi╘, виконання яких гаранту╨ться За- коном. Замiсть колишнього уявлення про iнвалiднiсть як втрату працездатностi дiючий Закон встановлю╨, що "iнвалiдом ╨ особа зi стiйким розладом функцiй органiзму, зумовленим захворюван- ням, наслiдком травм або уродженими дефектами, що призводить до обмеження житт╨дiяльностi, до необхiдностi в соцiальнiй до- помозi i захистi" (ст. 2). Замiсть лiкарських трудових експертних комiсiй - ЛТЕК, пiдпорядкованих Мiнiстерству соцiального забезпечення, дiючим Законом передбачено створення органiв медико-соцiально╘ експер- тизи Мiнiстерства охорони здоров'я Укра╘ни (ст. 3). Законом передбачена також нова конкретна форма документу, в якому на пiдставi висновку медико-соцiально╘ експертизи без- посередньо мають бути вказанi всi iндивiдуальнi права хворого на отримання допомоги: "Види i обсяги необхiдного соцiального захисту iнвалiда надаються у виглядi iндивiдуально╘ програми медично╘, соцiально-трудово╘ реабiлiтацi╘ i адаптацi╘. Iндивi- дуальна програма реабiлiтацi╘ ╨ обов'язковою для виконання дер- жавними органами, пiдпри╨мствами (об'╨днаннями), установами i органiзацiями" (ст. 5). Згiдно нового Закону громадяни отримують право оскаржува- ти рiшення органiв медико-соцiально╘ експертизи в судовому по- рядку (ст. 6), на вiдмiну вiд права звертатись до вищестоячих iнстанцiй, як це було ранiше. Громадянин отриму╨ вiд медико-соцiально╘ експертно╘ комi- сi╘ iндивiдуальну програму реабiлiтацi╘, де можуть бути вказа- нi потреба у професiйнiй перепiдготовцi, котру зобов'язана за- безпечити адмiнiстрацiя пiдпри╨мства чи органiзацi╘ (ст. 25), потреби у спецiальних засобах пересування, спецiальних присто- суваннях у житлових будинках (ст.ст. 27, 28), потреба у полiп- шеннi житлових умов, забезпеченнi телефонним зв'язком (ст.ст. 29, 30), потреба у влаштуваннi до будинку-iнтернату (ст. 32), а також iндивiдуальнi потреби у медичному обслуговуваннi (ст. 37). *** Вiдповiдно до вищезазначеного Закону було прийнято Поста- нову Кабiнету Мiнiстрiв Укра╘ни N 83 вiд 22.02.92 р. "Про за- твердження Положення про медико-соцiальну експертизу i Поло- ження про iндивiдуальну програму реабiлiтацi╘ iнвалiда". У По- становi сказано про втрату чинностi попереднього "Положення про лiкарсько-трудовi експертнi комiсi╘". Новим "Положенням про медико-соцiальну експертизу" регла- ментовано роботу медико-соцiальних експертних комiсiй (МСЕК), утворюваних замiсть лiкарських трудових експертних комiсiй (п. 5). Вказу╨ться на пiдпорядкування МСЕК органам охорони здо- ров'я (п. 10). Розширено склад МСЕК, до яко╘ мають входити три лiкарi-експерти, фахiвець з медико-соцiально╘ реабiлiтацi╘ (лi- кар-реабiлiтолог) та психолог. До штату комiсiй входять також старша медична сестра, медичний ре╨стратор i додатково можуть включатись працiвники допомiжного персоналу - прибиральниця, гардеробник, водiй (п. п. 13, 15). Головними функцiями МСЕК ╨ визначення ступеня обмеження житт╨дiяльностi людини за станом ╘╘ здоров'я та встановлення потреб у соцiальнiй допомозi (п. 18). МСЕК мають право одержувати вiд закладiв охорони здоров'я та будь-яких органiзацiй вiдомостi, необхiднi для роботи комi- сiй; вiдповiдальнiсть за результати медичних обстежень несуть керiвники лiкувально-профiлактичних закладiв (п. п. 20, 24). Чинними ╨ рiшення МСЕК, прийнятi лише засiданням повного скла- ду комiсi╘ (п. 25). МСЕК вида╨ особам, якi пройшли експертизу, довiдку та згадану вище iндивiдуальну реабiлiтацiйну програму i надсила╨ копi╘ цих документiв до вiддiлу соцiального забезпе- чення та iншiх установ, органiзацiй, якi зобов'язанi надавати соцiальну допомогу та здiйснювати реабiлiтацiйнi заходи (п.32). Рiшення МСЕК можна оскаржувати у вищестоячих МСЕК - централь- нiй, обласнiй, у вiддiлах, управлiннях охорони здоров'я, МОЗ Укра╘ни та в судовому порядку (п. п. 34, 35). "Положення про iндивiдуальну програму реабiлiтацi╘ ..." повторю╨ фактично позицi╘ описаного вище Закону, вказу╨ зокрема, що призначенi хворому реабiлiтацiйнi заходи мають конкретного адресата - пiдпри╨мство, установу, органiзацiю (п. 9), вiдпо- вiдно до видiв допомоги - вiдновна терапiя, професiйне навчання, працевлаштування, побутове обслуговування. *** "Методика складання iндивiдуально╘ програми реабiлiтацi╘ iнвалiда" та унiфiкована "Iндивiдуальна програма реабiлiтацi╘ iнвалiда" затвердженi наказом Мiнiстра охорони здоров'я Укра╘- ни N 16.01/47 вiд 20.01. 92 р., а "Iнструкцiя про встановлення груп iнвалiдностi" - наказом вiд 20.12.93 р. Цi нормативнi до- кументи встановлюють, що експертне рiшення не обмежу╨ться оцiн- кою втрати пpацездатностi як це було ранiше, а грунту╨ться на визначеннi взагалi ступеня обмеження жит╨дiяльностi особи за критерiями втрати чи зниження здатностi до: 1 - самообслуговування, 2 - пересування, 3 - орi╨нтацi╘, 4 - спiлкування, 5 - контролю за сво╨ю поведiнкою, 6 - трудово╘ дiяльностi. В "Iнструкцi╘ про встановлення груп iнвалiдностi" збере- жене видiлення трьох груп, викладенi найбiльш загальнi крите- рi╘ iнвалiдизацi╘. Пiдставою для встановлення першо╘ групи iнвалiдностi ╨ рiзко виражене обмеження житт╨дiяльностi за перелiченими вище критерiями або деякими з них, якщо це призводить до потреби у постiйному сторонньому доглядi чи допомозi. Друго╘ групи - те саме окрiм першого критерiю, тобто зни- ження можливостей самообслуговування не досяга╨ ступеня, що ви- клика╨ постiйноу потребу у сторонньому доглядi. Третьо╘ групи - обмеження житт╨дiяльностi iз вираженим зниженням можливостей пересування, спiлкування, участi у трудо- вiй дiяльностi. (п. п. 2.1-2.3) Термiн переогляду iнвалiдiв - 1-3 роки, або ж група вста- новлю╨ться безстроково у пенсiйному вiцi та "при незворотних порушеннях функцiй"; може бути врахований i несприятливий про- гноз соцiально-економiчних обставин в районi проживання iнвалi- да (п. 4). *** Крiм групи iнвалiдностi на об'╨м соцiальноi допомоги впли- ва╨ причина iнвалiдизацi╘: загальне захворювання, трудове ка- лiцтво, професiйне захворювання; для вiйськовослужбовцiв - по- ранення, захворювання, пов'язанi з виконанням службових обо- в'язкiв, перебуванням на фронтi або не пов'язанi з виконанням обов'язкiв вiйськово╘ служби (п. 4 "Положення про МСЕ"). Медико-соцiальна допомога iнвалiдам вiйни регламенту╨ться Законом Укра╘ни "Про статус ветеранiв вiйни, гарантi╘ ╘х соцi- ального захисту", що дi╨ з 01.01.94 р. Iнвалiдами вiйни визна- ються постраждалi вiд поранень, захворювань пiд час бойових дiй в перiод з 22 червня 1941 р. по 31 грудня 1954 р., а також учасники бойових дiй на територi╘ iнших держав (ст. 7). Iнва- лiдам вiйни Закон нада╨ 22 види матерiальнiх пiльг (ст. 13). Медико-соцiальна допомога при iнвалiдизацi╘, пов'язанiй з виконанням трудових обов'язкiв регламентована "Правилами вiд- шкодування власником пiдпри╨мства, установи i органiзацi╘ або уповноваженим ним органом шкоди, заподiяно╘ працiвниковi ушкод- женням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'яз- кiв", затвердженими Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра╘ни N472 вiд 23.06.93 р. Власник пiдпри╨мства (незалежно вiд форми влас- ностi) вiдшкодову╨ потерпiлому: втрачену частину заробiтку за- лежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйно╘ працездатностi; витрати на медичну та соцiальну допомогу - посилене харчування, протезування, стороннiй догляд тощо; моральну шкоду за наяв- ностi тако╘; виплату одноразово╘ допомоги (п. 4). Iснують методичнi вказiвки "Про порядок встановлення ме- дико-соцiальними експертними комiсiями ступеня втрати професiй- но╘ працездатностi у вiдсотках працiвникам, яким заподiяно уш- кодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обо- в'язкiв", затвердженi Мiнiстерством охорони здоров'я Укра╘ни вiд 10.12.93 р. Вказiвки частково дублюють вищезгаданi "Прави- ла вiдшкодування..." та роз'яснюють, що ступiнь втрати праце- здатностi визнача╨ться у вiдсотках пропорцiйно втраченому заро- бiтку (через те, що потерпiлий зможе виконувати лише менш опла- чувану роботу). Приблизно при I, II, III групах iнвалiдностi це вiдповiдно 100 %, 70-80 %, 25-60 %  (п. п. 17-25).