ХАРАКТЕРИСТИКА ЖIНОК З РАННIМ КЛIМАКСОМ ЗА ДАНИМИ ПРОЕКТИВНИХ ТЕСТIВ САМООЦIНКИ ТА НЕЗАВЕРШЕНИХ РЕЧЕНЬ

(ПСИХОЛОГIЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖIНОК З РАННIМ I СВО╙ЧАСНИМ КЛIМАКСОМ НА ОСНОВI ПРОЕКТИВНИХ
ТЕСТIВ САМООЦIНКИ ТА НЕЗАВЕРШЕНИХ РЕЧЕНЬ. Пед╗атр╗я, акушерство та г╗неколг╗я. - 1998. - ╧ 1. - С. 40-43,
сп╗вавт. В.О.Процик, Т.Ф.Татарчук, С.Г.Нетрусова)

Резюме. Проективными психодиагностическими методиками обследованы 46 женщин в пре- и постменопаузальном периоде, в т.ч. 18 - с ранним климаксом. Было выявлено предпочтительное возникновение отягощенного течения климакса в последней подгруппе. Установлены реципрокные отношения между уровнем самооценки и переносимостью климактерических проявлений. Отличительными характеристики женщин с ранним климаксом были более частая принадлежность к категории "страдающих" и заниженный уровень самооценки.

Проблема. Перебiг клiмактеричного перiоду, що визнача╨ться насамперед гормональними змiнами, ╨ водночас етапом особистiсно╘ переорi╨нтацi╘ жiнки i значною мiрою опосередкований iндивiдуально- та соцiально-психологiчними чинниками. Невипадково у фаховiй медичнiй лiтературi останнiх рокiв можна бачити чисельнi публiкацi╘ з проблем оцiнки якостi життя, що вiдобража╨ стратегiю розвитку медично╘ допомоги, яка ма╨ досягати загального результату, не обмежуючись впливом на симптоми та синдроми хворобливих станiв. В тих випадках, коли ендокринно зумовленi вiдхиленння у клiмактеричному перiодi виражаються скаргами не лише на приливи, профузний пiт, нiчнi пробудження, але й на депресивнiсть, тривожнiсть, дратiвливiсть чи фобi╘, можна говорити про психiчнi, а за значно╘ виразностi - про психопатологiчнi ознаки клiмактеричного синдрому. Саме в такому випадку якiсть життя може вирiшальним чином зумовлюватись особистiсними рисами та соцiально-психологiчними орi╨нтацiями жiнки.

Метою виконаного дослiдження було вивялення особливостей психологiчного реагування на прояви клiмаксу жiнок з раннiм та сво╨часним його початком.

Матерiал дослiдження склала випадкова вибiрка iз 46 жiнок, якi згодились на психологiчне обстеження, у пре- та постменопаузальному перiодi, як з обтяженим, так i з фiзiологiчним перебiгом, вiком вiд 40 до 60 рокiв. У тому числi 18 жiнок з раннiм, 39-45 рокiв, та 28 жiнок - сво╨часним, 46-55 рокiв, клiмаксом.

У методичнiй побудовi дослiдження ми орi╨нтувалися на доступнi вiдомостi про аналогiчi роботи психологiв йенського, берлiнського та вiденського унiверситетiв, звiдки були запозиченi i перекладенi опитувальник та адаптований переклад проективного тесту. Таким чином, окрiм клiнiко-психологiчного та клiнико-психопатологiчного методiв, до спецiалiзованих методик було залучено: Оцiночну шкалу MRS (Menopause Rating Scale) G.Hauser, на основi яко╘ фiксувалась наявнiсть та вираженiсть ознак клiмактеричного синрому [1]. Шкала врахову╨ досить повний перелiк соматичних та психiчних обтяжень (приливи, розлади сну, тривожнiсть та iн.) i дозволя╨ надiйно розмежувати легкий, помiрний, важкий ступенi чи вiдсутнiсть обтяженостi пре- i постменопаузального перiоду. Другою за важливiстю характеристикою жiнок обстежено╘ групи, наслiдуючи вiдомi пiдходи, ми вважали рiвень самооцiнки особистостi, надавши, однак, перевагу випробуванiй вiтчизнянiй методицi Дембо-Рубiнштейн, де передбачено вимiрювання самооцiнки жiнками власного здоров'я, характеру, iнтелекту та вдоволеностi [2]. Квантифiкацiя самооцiнки обмежувалася ╘╘ розподiлом на високий та низький рiвнi. Основним iнструментом проективного психологiчного дослiдження стала методика "Незавершених речень", опублiкована H.Rosemeier, B.Schultz-Zehden [3] у власному перекладi з адаптацi╨ю та доповненнями.

В результатi оцiнки за допомогою MRS ступеня обтяженостi клiмактеричного перiоду ознаки клiмактеричного синдрому виявлено загалом бiльш нiж у 2/3 жiнок. Розподiл жiнок обстежено╘ групи за показниками MRS представлений на мал. 1.

Малюнок 1. Ступiнь обтяженостi клiмактеричного перiоду у жiнок обстежено╘ групи за показниками MRS

У пiдгрупi важкого ступеня обтяженостi 1/3 жiнок страждала на вираженi приливи, 2/3 мали депресивнi ролади та розлади сну. Лише 1/5 цi╨╘ пiдгрупи не мала медично╘ докуметацi╘ з встановленими у найближчi 1-2 роки перед настанням клiмаксу дiагнозами супутнiх соматичних захворювань. Окрiм скарг на приливи, на пешому планi у данiй пiдгрупi були скарги на непри╨мнi м'язовi та суглобнi вiдчуття, симптоми агрипнi╘, дратiвливостi, фобiчнi розлади. У пiдгрупi з середньою важкiстю ознак частiше на переднiй план виступали симптоми недостатньо╘ вагiнально╘ лубрикацi╘ та кардiальнi розлади. Як видно iз дiаграми, жiнки з раннiм клiмаксом непропорцiйно представленi серед категорiй за ступенями важкостi i переважною бiльшiстю увiйшли до категорiй середньо╘ та виражено╘ обтяженостi клiмаксу.

Спiввiдношення мiж рiвнем самооцiнки та ступенем обтяженостi клiмактеричного перiоду (MRS) показане на мал. 2.

Малюнок 2. Середня вираженiсть суб'╨ктивних ознак обтяженостi клiмактеричного перiоду у жiнок з низьким та високим рiвнями самооцiнки

Безвiдповiдно до мiркувань щодо причинно-наслiдкового зв'язку, можна констатувати значне переважання скарг у жiнок з низьким рiвнем самооцiнки. Тобто жiнки, невдоволенi сво╘м статусом та власними якостями, суб'╨ктивно важче переносили прояви клiмаксу. Звертала на сабе крiм того увагу належнiсть до категорi╘ осiб з низькою самооцiнкою майже 90% жiнок з раннiм клiмаксом.

За методикою незакiнчених речень ми виявили показники, що свiдчать на користь точки зору то╘ частини дослiдникiв, котрi заперечують переживання в клiмактеричному перiодi втрати жiночо╘ привабливостi (як психотравмуючого чинника, здатного значно обтяжити виносливiсть до клiмактеричних проявiв). Як видно з мал. 3, лише бiля 1/4 жiнок мали властивi ╘м переживання "втрати жiночостi", - тобто привабливостi як, так би мовити, жiночо╘ соцiально╘ сутностi, - з психотравмуючими наслiдками.

Малюнок 3. Доповнення жiнками незавершеного речення "Моя жiночiсть з настанням клiмаксу..." (кiлькiснi показники - як на мал. 1).

На мал. 4 вiдображене сприйняття змiни власно╘ соцiально╘ прийнятностi, де у сумi переважають варiанти самооцiнки щодо зниження соцiального статусу (за виразами тестованих - "кандидатка на звiльнення", бiльше не потрiбна", "стара i нецiкава" i т.iн.)

Малюнок 4. Доповнення жiнками незавершеного речення "Бути жiнкою у клiмаксi означа╨ з боку обочуючих..."

Водночас досить значна частина тестованих тут належить до тих, хто не вiмiча╨ змiн свого становища в мiкросоцiумi через настання клiмаксу. Розподiл випадкiв раннього клiмаксу за останнiм тестом був доволi рiвномiрним.

За ознаками, що видiляються певними авторами на основi кластерного аналiзу [3], ми розглянули належнiсть обстежених жiнок до категорiй "безпроблемнi", "свiдомi" та "страждаючi". В нашiй вибiрцi це було вiдповiдно 26%, 44% та 30% жiнок. Сутт╨вими вiдмiнностями для першо╘ категорi╘ були: високий рiвень самооцiнки, професiйна зайнятiсть (переваження осiб з вищою освiтою, з високою матерiальною забезпеченiстю тут не спотерiгали).

Для друго╘ категрi╘: високий та середнiй ступенi обтяженостi клiмаксу, високий рiвень освiти, обтяженiсть соматичними захворюваннями в анамнезi. Для третью╘ категорi╘: переважання таких проявiв як (вiд найбiльшо╘ частоти) розлади сну, приливи, депресивнiсть, фобi╘, вагiнальний зуд, а також низькiй рiвень самооцiнки. Хоч в даному дослiдженнi цiлеспрямовано це не вивчалося, ми можемо висловити припущенняе, що остання категорiя анамнестично вiдрiзня╨ться бiльш низьким рiвнем якостi життя за ознаками, зокрема, соматчного та психiчного здоров'я, освiтього рiвня та соцiального статусу, а настання клiмаксу лише посилило вказанi вiдмiнностi.

Таким чином, проведене дослiдження показало, що у випадках раннього клiмаксу значимо бiльше жiнок належить до пiдгруп середнього та вираженого ступеня обтяженостi, нiж серед жiнок iз сво╨часним клiмаксом. Було виявлено залежнiсть мiж рiвнем самооцiнки та переносимiстю клiмактеричиних проявiв, - за наявностi низького рiвня самооцiнки може виникати невиносливiсть об'╨ктивно менш виражених розладiв та навпаки, у жiнок з високою самооцiнкою - значно менше скарг при об'╨ктивно виражених порушеннях. Встановлено, що суб'╨ктивне переживання втрати жiночостi зустрiча╨ться вiдносно рiдко, тому можна пiддати сумнiву уявлення про здатнiсть таких переживань бути психотравмуючим чинником, який обтяжу╨ перебiг клiмаксу. Бiльш значимими виявляються змiни соцiально-професiйних ставлень. Пiдгрупа жiнок з раннiм клiмаксом вияила також сутт╨вi особливостi щодо бiльш часто╘ належностi до категорi╘ "страждаючих " та бiльш низького рiвня самооцiнки. Це вказу╨ на приорiтетнi потреби надання медично╘ допомоги у данiй пiдгрупi жiнок з урахуванням психокорекцiйних заходiв.

ЛIТЕРАТУРА:

1.Hauser G.A., Huber I.C., Keller P.G., Lauritzen C., Schneider H.P.G. Evaluation der klimakterischen Beschverden ( Menopause Rating Scale - MRS). Zentralblatt fur Gynacologie 1994; 116: 16-23.

2.Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика.-Киев,1986.-280 с.

3.Rosemeier H.P., Schultz-Zehden B. Psychologische Aspecte des Klimacteriums. Menopause 1995; 17-23.